Какие противоречия содержались в конституции ссср 7 октября 1977
5
1 ответ:
0
0
1. Конституция говорит о демократических свободах, хотя по факту это все та же тоталитарная система всеобщего контроля в лице гос-ва.
2. Потому что на деле народ жил в тоталитарном гос-ве.
3. Главенствующая роль КПСС.
Читайте также
1) церковный раскол?
2) провести реформы церкви (изменить церковный обряды), поднять авторитет церкви в глазах верующих
3) —
4) благодаря энергии и смелости сделал себе блестящую церковную карьеру
5) в результате реформ был церковный раскол, централизация церкви, установление единства рпц с остальным православным миром и т.д.
1) Эти неоднократные отказы со стороны Бориса объясняются сначала ожиданием избрания от земского собора, а затем русским обычаем, который требовал всякую почесть, даже простое угощение, не принимать по первому приглашению.
2) незнаю
Після смерті Романа Мстиславича під Завихвостом настає період 40-річної боротьби за владу, який називається «Велика смута», як можна почитати в літописі «Велика смута настала в Землі Руській». Період чвар бояр, іноземного втручання у справи ГВД. 1205-1206 правлять малолітні Данило і Василько при регенстві матері Анни, але у зв*язку з політичними обставинами у державі Анна, як мудра розуміючи, що феодальна анархія виходить з-під контролю, змушена емігрувати з Васильком у Польщу, а Данила відсилає до угорського короля Данила. 1238 уже зрілий Данило укріплюється в Галичі, а Василько отримує Волинь. Нажаль лише 1245р. після вирішальної битви під Ярославом, Данило остаточно повернув під свій контроль Галичину. 1237 відбулася видатна битва під Дорогочином в якій Данило Галицький розбив рицарів хрестоносців Добжинського ордену і остаточно зупинив зазіхання хрестоносців на Руські землі. Данило вів активне політичне життя, брав участь у боротьбі за австрійський трон і його вдалося посадити свого сина Романа на престол на короткий час. Данило здійснив походи на Чехію і Сілезію, таким чином у Європі було відоме ім*я Д.Галицький. Також дипломатичним заходам сприяли династичні шлюби його синів. З ініціативи Данила було побудовано перлину України, м.Львів і названо на честь старшого сина — Лева. Папа Римський зважаючи на загрозу монголо-татарської навали прагне залучити Д.Галицького до хрестовго походу, який він хоче організувати і надсилає йому королівську корону. Перший раз Данило відхилив пропозицію з політичних міркувань, але вдруге прийняв її, оскільки піклувався про добробут держави. В Дорогочині папський легат Опізо коронував Данила Галицького і Данило став першим королем у історії України. Хрестовий похід не був підтриманий європейськими монархами, але Данило не зважав на це і продовжував боротьбу з татарами про що свідчать події 1254р. коли він розбив татарського воєводу хана Куремсу. Золота Орда висилає проти нього і Польші велике військо на чолі з Бурундаєм і Данило під тиском обставин змушений підкоритись хану. Данилу не вдалось здійснити свого наміру повністю знищити ворога, але і Золотій Орді не вдалось зруйнувати зміцнілу за час правління Данила Галицького державу. У 1264р. король Д. Галицький помер у Холмі і був похований у церкві Богородиці, яку спорудив. Літописець так пише про нього: » Сей же Данило був князеи добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братольбством він світився зі своїм братом Васильком. Сей же Данило був другим по Соломоні». Данило Галицький в історії України залишив про себе гарну пам*ять, як мудрий правитель і хоробрий воїн
Минусы:Имеется ряд мнений историков и современников и приводимых ими фактов, свидетельствующих о росте коррупции в царствование Александра II. Так, историк П. А. Зайончковский писал о «массовых злоупотреблениях и хищениях», способствовавших «падению авторитета императора и всего царствующего дома»
Вместе с тем, экономическое положение страны ухудшилось: промышленность поразила затяжная депрессия, в деревне было несколько случаев массового голода. Больших размеров достиг дефицит внешнеторгового баланса и государственный внешний долг (почти 6 млрд руб.), что привело к расстройству денежного обращения и государственных финансов. Обострилась проблема коррупции. В российском обществе образовался раскол и острые социальные противоречия, которые достигли своего пика к концу царствования.
Вiдповiдь: Ну звичайно. За всім відомою теорією, перша згадка про козаків зустрічається в 1492 році, коли Кияне й Черкасці розбили під Тягинею (Бендери) татарський корабель, і великий князь Олександр наказав потрусити «козаків». Але ні в кінці 15, ні в першій половині 16 столітть ще немає козацтва як осібної верстви суспільства — це вже сталося аж в кінці 16 століття. Але є «уходники» : селяни, міщани, дрібні бояри, що уходили в Дике Поле. Є декілька теорій, про походження козаків :
1. Автохтонна — тобто козаки це місцевий стан, що виник через потребу захисту південного кордону Литовського князівства. Козацтво виникло централізовано згідно з державницькою політикою тогочасного уряду. Першим її виклав Мартин Бєльський, нащадок козацького старшини. На цьому стояв й Самійло Величко, а згодом детально обґрунтував Михайло Максимович. Прибічником цієї догми був і Михайло Грушевський.
2. Боярська — козаки сформувалися на основі руських бояр та незнатного військового люду Литви та Польщі, професійних військових, які не отримали статусу шляхтичів і були змушені займатися війною та розбоєм (Антонович, Леп’явко).
3. Уходницька — козаки сформувалися на основі промислових ватаг представників різних станів, що йшли на сезонні промисли в Причорноморські й Прикаспійські степи. Значну частину уходників становили селяни-втікачі з Литви, Польщі та Московії, через що уходницьку теорію також називають утікацькою. Для оборони від татар уходники брали з собою зброю, організовувалися у збройні загони. Ця теорія є панівною в радянській й пострадянській історіографії.
1 ответ:
0
0
1. Конституция говорит о демократических свободах, хотя по факту это все та же тоталитарная система всеобщего контроля в лице гос-ва.
2. Потому что на деле народ жил в тоталитарном гос-ве.
3. Главенствующая роль КПСС.
Читайте также
1) церковный раскол?
2) провести реформы церкви (изменить церковный обряды), поднять авторитет церкви в глазах верующих
3) —
4) благодаря энергии и смелости сделал себе блестящую церковную карьеру
5) в результате реформ был церковный раскол, централизация церкви, установление единства рпц с остальным православным миром и т.д.
1) Эти неоднократные отказы со стороны Бориса объясняются сначала ожиданием избрания от земского собора, а затем русским обычаем, который требовал всякую почесть, даже простое угощение, не принимать по первому приглашению.
2) незнаю
Після смерті Романа Мстиславича під Завихвостом настає період 40-річної боротьби за владу, який називається «Велика смута», як можна почитати в літописі «Велика смута настала в Землі Руській». Період чвар бояр, іноземного втручання у справи ГВД. 1205-1206 правлять малолітні Данило і Василько при регенстві матері Анни, але у зв*язку з політичними обставинами у державі Анна, як мудра розуміючи, що феодальна анархія виходить з-під контролю, змушена емігрувати з Васильком у Польщу, а Данила відсилає до угорського короля Данила. 1238 уже зрілий Данило укріплюється в Галичі, а Василько отримує Волинь. Нажаль лише 1245р. після вирішальної битви під Ярославом, Данило остаточно повернув під свій контроль Галичину. 1237 відбулася видатна битва під Дорогочином в якій Данило Галицький розбив рицарів хрестоносців Добжинського ордену і остаточно зупинив зазіхання хрестоносців на Руські землі. Данило вів активне політичне життя, брав участь у боротьбі за австрійський трон і його вдалося посадити свого сина Романа на престол на короткий час. Данило здійснив походи на Чехію і Сілезію, таким чином у Європі було відоме ім*я Д.Галицький. Також дипломатичним заходам сприяли династичні шлюби його синів. З ініціативи Данила було побудовано перлину України, м.Львів і названо на честь старшого сина — Лева. Папа Римський зважаючи на загрозу монголо-татарської навали прагне залучити Д.Галицького до хрестовго походу, який він хоче організувати і надсилає йому королівську корону. Перший раз Данило відхилив пропозицію з політичних міркувань, але вдруге прийняв її, оскільки піклувався про добробут держави. В Дорогочині папський легат Опізо коронував Данила Галицького і Данило став першим королем у історії України. Хрестовий похід не був підтриманий європейськими монархами, але Данило не зважав на це і продовжував боротьбу з татарами про що свідчать події 1254р. коли він розбив татарського воєводу хана Куремсу. Золота Орда висилає проти нього і Польші велике військо на чолі з Бурундаєм і Данило під тиском обставин змушений підкоритись хану. Данилу не вдалось здійснити свого наміру повністю знищити ворога, але і Золотій Орді не вдалось зруйнувати зміцнілу за час правління Данила Галицького державу. У 1264р. король Д. Галицький помер у Холмі і був похований у церкві Богородиці, яку спорудив. Літописець так пише про нього: » Сей же Данило був князеи добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братольбством він світився зі своїм братом Васильком. Сей же Данило був другим по Соломоні». Данило Галицький в історії України залишив про себе гарну пам*ять, як мудрий правитель і хоробрий воїн
Минусы:Имеется ряд мнений историков и современников и приводимых ими фактов, свидетельствующих о росте коррупции в царствование Александра II. Так, историк П. А. Зайончковский писал о «массовых злоупотреблениях и хищениях», способствовавших «падению авторитета императора и всего царствующего дома»
Вместе с тем, экономическое положение страны ухудшилось: промышленность поразила затяжная депрессия, в деревне было несколько случаев массового голода. Больших размеров достиг дефицит внешнеторгового баланса и государственный внешний долг (почти 6 млрд руб.), что привело к расстройству денежного обращения и государственных финансов. Обострилась проблема коррупции. В российском обществе образовался раскол и острые социальные противоречия, которые достигли своего пика к концу царствования.
Вiдповiдь: Ну звичайно. За всім відомою теорією, перша згадка про козаків зустрічається в 1492 році, коли Кияне й Черкасці розбили під Тягинею (Бендери) татарський корабель, і великий князь Олександр наказав потрусити «козаків». Але ні в кінці 15, ні в першій половині 16 столітть ще немає козацтва як осібної верстви суспільства — це вже сталося аж в кінці 16 століття. Але є «уходники» : селяни, міщани, дрібні бояри, що уходили в Дике Поле. Є декілька теорій, про походження козаків :
1. Автохтонна — тобто козаки це місцевий стан, що виник через потребу захисту південного кордону Литовського князівства. Козацтво виникло централізовано згідно з державницькою політикою тогочасного уряду. Першим її виклав Мартин Бєльський, нащадок козацького старшини. На цьому стояв й Самійло Величко, а згодом детально обґрунтував Михайло Максимович. Прибічником цієї догми був і Михайло Грушевський.
2. Боярська — козаки сформувалися на основі руських бояр та незнатного військового люду Литви та Польщі, професійних військових, які не отримали статусу шляхтичів і були змушені займатися війною та розбоєм (Антонович, Леп’явко).
3. Уходницька — козаки сформувалися на основі промислових ватаг представників різних станів, що йшли на сезонні промисли в Причорноморські й Прикаспійські степи. Значну частину уходників становили селяни-втікачі з Литви, Польщі та Московії, через що уходницьку теорію також називають утікацькою. Для оборони від татар уходники брали з собою зброю, організовувалися у збройні загони. Ця теорія є панівною в радянській й пострадянській історіографії.
В этот день, 7 октября, в течение 15 лет советский народ отмечал день Конституции СССР — Основного закона страны. Отмечал, даже когда СССР уже не было на карте мира.
Дни принятия и второй Конституции страны («сталинской») 1936 года, и третьей («брежневской») 1977 года в СССР были выходными днями. И 5 декабря и потом 7 октября мы не ходили в школу и радовались еще одному выходному дню, не осознавая, какой это день. И только когда повзрослели, поняли, что значит для граждан Основной закон страны.
К сожалению, значительная часть читателей канала «Мнемозина» в своих комментариях отрицает значение для СССР «брежневской» Конституции 1977 года и криком кричит о возврате к «сталинской» Конституции. Зачем желать возврата того,что устарело почти на век?
Одной из главных причин принятия новых конституций стало изменение цели государственной политики, изменение подхода к вопросам власти.
Так, первая Конституция России — 1918 года — провозглашала Высшим органом государственной власти Всероссийский съезд Советов рабочих, крестьянских, красноармейских и казачьих депутатов (СРККиКД), не являвшийся постоянным органом и созывавшийся Всероссийским Центральным Исполнительным Комитетом советов рабочих, крестьянских, красноармейских и казачьих депутатов (ВЦИК) не реже двух раз в год на сравнительно небольшой период. Всё остальное время ВЦИК съезда советов работал без контроля со стороны представительных органов, что создавало возможности для злоупотребления им властью вплоть до превращения его в «коллективного монарха»
Эта норма, по сути, вошла и в первую Конституцию СССР 1924 года , утверждённую Вторым съездом Советов СССР в январе 1924 года. При этом в законе закреплялось государственное устройство на базе власти Советов (что было понятно) и диктатуры пролетариата (что позволяло разнообразные трактовки, поскольку никто толком не мог объяснить, что такое пролетариат и почему «кто был ничем» обязательно должен стать «всем»).
Такое разграничение сограждан на «чистых» и «нечистых», «своих» и врагов зафиксировано в ст. 10 Конституции РСФСР 1918 г. (власть принадлежит «всему рабочему населению страны»), ст.3. Сталинской конституции 1936 года («Вся власть в СССР принадлежит трудящимся города и деревни в лице Советов депутатов трудящихся»).
И только Конституция 1977 г. впервые покончила с 60-летней гражданской войной. уравняв граждан в правах и записав в ст. 2, что «вся власть в СССР принадлежит народу».
Менялась и характеристика Советского общества, и глобальные цели государственной политики. По Конституции 1936 года, СССР — социалистическое государство рабочих и крестьян. И точка. Интеллигенция, социальные работники, чиновники, прочие социальные группы — вне закона.
Конституцией 1977 года провозглашается построение в СССР развитого социалистического общества, правового демократического социалистического государства. Главной целью государства стало растущее благополучие человека, гармоничное развитие личности, защита прав и социальные гарантии человека труда.
Конституция СССР 1936 года:
«Статья 12. Труд в СССР является обязанностью и делом чести каждого способного к труду гражданина по принципу: «кто не работает, тот не ест».
Конституция 1977 года:
Статья 14. Источником роста общественного богатства, благосостояния народа и каждого советского человека является свободный от эксплуатации труд советских людей. В соответствии с принципом социализма «От каждого — по способностям, каждому — по труду» государство осуществляет контроль за мерой труда и потребления. Оно определяет размер налога на доходы, подлежащие налогообложению.
Общественно полезный труд и его результаты определяют положение человека в обществе. Государство, сочетая материальные и моральные стимулы, поощряя новаторство, творческое отношение к работе, способствует превращению труда в первую жизненную потребность каждого советского человека.
Расширены права человека на труд
Конституция 1936 года
Статья 118. Граждане СССР имеют право на труд, то есть право на получение гарантированной работы с оплатой их труда в соответствии с его количеством и качеством.
Конституция 1977 года
Статья 40. Граждане СССР имеют право на труд, — то есть на получение гарантированной работы с оплатой труда в соответствии с его количеством и качеством и не ниже установленного государством минимального размера, — включая право на выбор профессии, рода занятий и работы в соответствии с призванием, способностями, профессиональной подготовкой, образованием и с учетом общественных потребностей. Это право обеспечивается социалистической системой хозяйства, неуклонным ростом производительных сил, бесплатным профессиональным обучением, повышением трудовой квалификации и обучением новым специальностям, развитием систем профессиональной ориентации и трудоустройства.
Кстати, в Статье 37 действующей Конституции РФ прямо не говорится о государственных гарантиях трудоустройства.
Что ещё нового в Конституции СССР 1977 года:
Статья 45 говорит о бесплатности всех видов образования, «развитии заочного и вечернего образования», «предоставлении государственных стипендий и льгот учащимся и студентам», «бесплатной выдаче школьных учебников» и «создании условий для самообразования»
Статья 47. Гражданам СССР … гарантируется свобода научного, технического и художественного творчества. Права авторов, изобретателей и рационализаторов охраняются государством.
Советским гражданам Конституция 1977 года гарантировала право участвовать в управлении государственными и общественными делами (ст. 48), право на обжалование в суд действий должностных лиц государственных и общественных органов (ст. 58).
Впервые во всей советской истории в Конституции СССР 1977 г. была закреплена возможность проведения референдума по наиболее важным вопросам государственной жизни (ст. 5).
Конституция СССР зафиксировала как государственные, так и общественные формы народовластия. Она говорила не только об осуществлении народом принадлежащей ему государственной власти через Советы (ст. 2), но также предусмотрела участие в управлении государственными и общественными делами общественных организаций и трудовых коллективов (ст. 7-8). За гражданами закреплялось право участвовать в управлении государственными и общественными делами, обсуждении и принятии законов и решений общегосударственного и местного значения (ст. 48).
Чем не нравится эта Конституция СССР 1977 года поклонникам конституции «сталинской»? На этот вопрос они и сами не могут дать внятного ответа. Но пусть попробуют.
К принятию Конституции 1977 года Александра Пахмутова и Николай Добронравов написали песню «Прекрасная, как молодость, страна», которую исполнили Тамара Синявская и Муслим Магомаев. Ни страны, ни Конституции нет, а песню и сейчас слушать приятно.